Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

 

Процедури оцінювання здобувачів освіти дошкільного віку

У  ході педагогічної діагностики складається аналітична

таблиця показників (критеріїв),  у якій знаками «+», «-» позначається наявність або відсутність у дитини перерахованих умінь за всіма показниками.  Практика показує, що аналізувати рівень знань, умінь і навичок кожної дитини за кожним критерієм зручніше за 4-х бальною системою: 4 бали - високий рівень, 3 - достатній, 2 - середній, 1 - нижче середнього, 0 - низький.

Далі варто підраховувати загальний бал по кожному критерію та процент освоєння рівня знань дітьми.

4 бали - високий рівень розвитку ВР (обдарована дитина): дитина самостійно дає відповідь на поставлене проблемне запитання; показник проявляється повною мірою, дитина має глибокі системні знання та практичні вміння; дитина виявляє інтерес до пізнавальної діяльності, виявляє активність, ініціативність, самостійність.

 3 бали - рівень вище середнього ВС (достатній): дитина знаходить відповідь на запитання за програмою; показник проявляється частково й ситуативно, дитина має достатні, але не глибокі знання, чекає підтримки від дорослого.

2 бали - середній рівень розвитку СР (задовільний): дитина розуміє запитання за програмою і відповідає при значній допомозі керівника гуртка; знання та практичні вміння обмежені та безсистемні.

1 бал - рівень нижче середнього НС (незадовільний): дитина не може самостійно дати відповідь на запитання і відповідає при значній допомозі педагога; знання та практичні вміння часткові, обмежені.

 0 балів - низький рівень розвитку НР (критичний): дитина не розуміє суті запитання, а тому не може на нього відповісти; повна відсутність знань та практичних вмінь; дитина мовчить.

У  результаті педагогічної діагностики підраховується кількість виставлених позитивних оцінок за кожним з показників у таблиці і для кожної дитини. Отримані результати дають можливість визначити, які з пройдених тем багатьма дітьми засвоєні недостатньо, а тому необхідним є проведення повторних занять, інших форм організованої освітньої  діяльності з вихованцями.

Висновки і рекомендації:

З метою формування у дошкільників навичок здоров’язбережувальної компетентності, безпеки життєдіяльності , безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях під час дії воєнного стану, необхідно приділити увагу темі «Особистість дитини».

Потребує поліпшення формування мистецько – творчої компетентності        ( художньо – продуктивної діяльності, театралізованої діяльності). Необхідно приділяти увагу удосконаленню навичок образотворення, навичок ліплення, навичок елементарних прийомів вирізування. Стимулювати вміння дітей виконувати ролі під час спільної театралізованої діяльності з педагогами, дітьми, під час самостійних ігор із партнерами і іграшками.

Для формування мистецько-творчої компетентності необхідно більше уваги приділити читанню творів художньої літератури, сприяти розгортанню бесіди за змістом, розігруванню ситуацій тощо; вчити володіти вміннями та навичками потрібними для малювання і ліплення за власним задумом, використовуючи нетрадиційні техніки. Формувати емоційне сприйняття народної іграшки, традиційного одягу, виробів народних майстрів, милування чарівним світом народного     декоративно-ужиткового мистецтва.

Для стимулювання комунікативно-мовленнєвої активності дітей слід систематично використовувати артикуляційні вправи, інтерактивні вправи, діалогічне мовлення, римовки, пальчикові ігри, ігри-інсценівки, мнемотехніку, логоритміку тощо.

Потребує поліпшення питання щодо формування соціально – громадянської компетентності, а саме розширення знань про рідний край.

Враховуючи вищевказане, під час організації освітньої діяльності дітей дошкільного віку, необхідно керуватись наступними рекомендаціями:

 1. керівникам гуртків творчого об’єднання раннього розвитку дитини «Малюк»:

1.1 Забезпечити виконання усіх розділів програми «Калейдоскоп» враховуючи результати моніторингу, постійно.

1.2. Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки, чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття.

1.3. Планувати та проводити групову, індивідуальну роботу зі звукової культури мовлення, постійно

1.4. Сприяти формуванню культури поведінки дошкільників шляхом моделювання реальних життєвих ситуацій, постійно.

1.5. З метою підвищення якості освіти з мовленнєвого спілкування та розвитку сенсорних здібностей урізноманітнювати форми цілеспрямованого впливу, через використання дидактичних ігор та вправ, постійно.

1.6. Активізувати діяльність щодо попередження граматичних помилок у мовленні дошкільників, постійно.

1.7. Вчити дітей складати розповіді з елементами опису, збагачувати словниковий запас дітей іменниками, прикметниками, дієсловами тощо.

1.8. Під час організації логіко-математичних занять акцентувати увагу на використанні дидактичних ігор, завдань, вправ спрямованих на формування мисленнєвих операцій, постійно.

 

Використанні джерела:

1.     Копіювання дозволяється з цитуванням джерела (Квасилівський ЗДО): http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=383

2.     https://5.zdo.zhitomir.ua/wp-content/uploads/2023/08/monitoryng-dosyagnen-ditej-zgidno-z-bazovym-komponentom-doshkilnoyi-osvity-za-metodychnym-posibnykom.pdf